Як надати дитині (молодшого шкільного віку) психологічну допомогу під час війни: кілька порад для батьків
Обговорення тривожних подій
Після кожного спуску в укриття, сигналів тривоги, звуків бойових дій проводьте невеличкі сімейні бесіди, де кожен розповідає, що він відчував протягом цього тривожного періоду. Цей метод дозволяє дитині емоційно відреагувати, побачити, що її відчуття співпадають з відчуттями дорослих, а також зняти емоційне напруження.
Нові ритуали
Створіть нові ритуали, які допоможуть відчути дитині єдність та силу сім’ї. Це може бути читання вголос, вечірні обійми, спільні молитви або співи.
Щоденне спілкування на різні теми
Щоб дитина не почала ізолюватися, вона потребує постійного спілкування та емоційного залучення дорослих. Ви можете обирати різні теми для розмов, не фокусуючись на травматичний для психіки подіях.
Емоційна близькість
Щоб укріплювати та зберігати емоційну близькість дитини з батьками, потрібно обіймати дитину, говорити, що ви її любите, хвалити її (за сміливість, за витримку, за вміння, що демонструє дитина), грати з нею, смішити, розділяти з нею емоції.
Почуття гумору
Намагайтеся жартувати та усміхатися, сприяти тому, щоб усміхалася ваша дитина. Гумор має терапевтичну дію, підтримує та зцілює.
Знову у режим
Режим дня дуже важливий для ментального здоров’я кожного з нас. Саме він дає відчуття, що ми все ще тримаємо щось під контролем.
Повертайте дитину у звичний для неї режим дня або створіть новий, з огляду на обставини, в яких перебуваєте.
Це прискорює “загоєння” психотравми.
Що має бути у режимі дня дитини:
- гігієнічні процедури;
- приймання їжі;
- елементи навчання;
- ігри з дорослими;
- вільна гра;
- час для бесід та казок (або цікавих історій);
- сон.